Загальний і спеціальні строки
Загальна позовна давність становить три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих вимог закон може встановлювати спеціальну давність, скорочену або довшу (ч. 1 ст. 258 ЦК України).
| Вимога | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Загальне правило | три роки | ст. 257 ЦК України |
| Стягнення неустойки (штрафу, пені) | один рік | п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Спростування недостовірної інформації, поміщеної в медіа | один рік | п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Переведення прав покупця на співвласника, якщо порушено переважне право купівлі частки | один рік | п. 3 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Недоліки проданого товару | один рік | п. 4 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Розірвання договору дарування | один рік | п. 5 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Перевезення вантажу, пошти | один рік | п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Оскарження дій виконавця заповіту | один рік | п. 7 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Визнання недійсним рішення загальних зборів товариства | один рік | п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України |
| Визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави | чотири роки | ч. 5 ст. 258 ЦК України |
Перелік річних строків у ч. 2 ст. 258 ЦК України починається словом «зокрема»: спеціальні строки встановлюють також інші статті ЦК України та інші закони. Перш ніж рахувати, перевірте норми, що регулюють ваші відносини.
Сторони можуть письмово домовитися про довшу позовну давність, а скоротити встановлену законом давність домовленістю не можна (ст. 259 ЦК України).
Позовна давність не поширюється, зокрема, на вимогу, що випливає з порушення особистих немайнових прав (крім випадків, встановлених законом), на вимогу вкладника до банку про видачу вкладу, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю (з винятком для шкоди від недоліків товару), і на вимогу страхувальника до страховика про страхову виплату (ст. 268 ЦК України).
Коли починається перебіг
Загальне правило: перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). Для окремих випадків ст. 261 встановлює інший початок, зокрема:
- Строк виконання визначено: перебіг починається зі спливом строку виконання зобов’язання (ч. 5 ст. 261).
- Строк до вимоги: якщо строк не визначено або визначено моментом вимоги, від дня, коли в кредитора виникає право пред’явити вимогу; якщо боржникові надано пільговий строк, зі спливом цього строку (ч. 5 ст. 261).
- Регрес: від дня виконання основного зобов’язання (ч. 6 ст. 261).
- Нікчемний правочин: вимоги про застосування наслідків нікчемного правочину рахують від дня, коли почалося його виконання (ч. 3 ст. 261).
- Неповнолітній: якщо порушено право неповнолітньої особи, давність починається від дня досягнення нею повноліття (ч. 4 ст. 261).
Строк рахують за загальними правилами ст. 253–255 ЦК України, і змінити порядок обчислення домовленістю сторін не можна (ст. 260). Заміна сторін у зобов’язанні, зокрема відступлення права вимоги, не змінює ні порядку обчислення, ні перебігу позовної давності (ст. 262).
Зупинення й переривання
Перебіг позовної давності зупиняється (ч. 1 ст. 263 ЦК України), якщо:
- пред’явленню позову перешкоджала непереборна сила, тобто надзвичайна або невідворотна за даних умов подія;
- виконання зобов’язання відстрочено на підставах, встановлених законом (мораторій);
- зупинено дію закону чи іншого нормативно-правового акта, який регулює ці відносини;
- позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань, переведених на воєнний стан.
Зупинення діє весь час, поки існують ці обставини. Коли вони припиняються, перебіг продовжується з урахуванням часу, що минув до зупинення (ч. 2, 3 ст. 263).
Переривання працює інакше. Перебіг переривається дією особи, що свідчить про визнання нею боргу чи іншого обов’язку, а також пред’явленням позову до одного з кількох боржників або позову про частину вимоги. Після переривання перебіг починається заново, а час, що минув до переривання, не зараховується (ст. 264 ЦК України).
Воєнний стан і карантин
Правило для воєнного стану змінювалося, тому строк для конкретної вимоги рахуйте за редакцією, чинною в кожен період.
- З 30.01.2024: п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023 встановив, що в період дії воєнного стану, введеного з 24 лютого 2022 року, перебіг позовної давності, визначений Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
- З 04.09.2025: Закон № 4434-IX від 14.05.2025 «щодо поновлення перебігу позовної давності» виключив п. 19, і з цього дня загальної норми про зупинення позовної давності на час воєнного стану в ЦК України немає.
- З 17.03.2022 до 29.01.2024: п. 19 у редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022 встановлював, що в період дії воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257–259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.
- Карантин COVID-19: під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжувалися на строк дії такого карантину (п. 12 того самого розділу). Карантин відмінено з 24:00 30.06.2023 (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651).
- Мораторій за кредитами й лізингом: якщо за заявою позичальника чи лізингоодержувача, який є суб’єктом господарювання й відповідає умовам пунктів 23, 30 того самого розділу, застосовано мораторій, перебіг позовної давності за вимогами про сплату за договором кредиту (позики) чи звернення стягнення на предмет застави, іпотеки, за вимогами про лізингові та інші платежі за договором фінансового лізингу, а також перебіг строків звернення з вимогами до поручителя чи майнового поручителя зупиняються на період мораторію (пункти 26, 27, 33, 34 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України). Мораторій діє, якщо кредитор (лізингодавець) прийняв рішення про нього або протягом 20 робочих днів не прийняв жодного рішення за заявою.
Правила про карантин і про воєнний стан у редакції Закону № 2120-IX продовжували строки, визначені переліченими в них статтями ЦК України, якщо ці строки не сплили до початку відповідного періоду або почали спливати під час нього. Чи поширюються вони на спеціальні строки з інших законів, перевірте за практикою Верховного Суду.
Загальні підстави зупинення з ч. 1 ст. 263 ЦК України діють і далі: зокрема, перебування позивача чи відповідача у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань, переведених на воєнний стан, і непереборна сила. Як рахувати строк вимоги, частина якого припала на період зупинення, вирішує практика Верховного Суду: перевірте її на дату звернення до суду, див. «Правові позиції Верховного Суду».
Що буде після спливу строку
- Лише за заявою: позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Сам суд її не застосовує.
- Позов приймуть: заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності (ч. 2 ст. 267).
- Відмова в позові: сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. 4 ст. 267).
- Поважні причини: якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5 ст. 267).
- Виконане не повертають: особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо не знала про сплив (ч. 1 ст. 267).
- Додаткові вимоги: зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що вона спливла і до додаткової, наприклад стягнення неустойки чи накладення стягнення на заставлене майно (ст. 266 ЦК України).
Строки в LEXERY
Опишіть ситуацію своїми словами, наприклад: «Покупець вісім місяців не платить за товар, пеня 0,1 % за день. За який період можна стягнути пеню?» Агент шукає статтю ЦК України в чинній редакції й постанови Верховного Суду щодо її застосування, а «Звірити цитати» показує біля тези дослівний фрагмент першоджерела для перевірки. Висновок для конкретної справи робить юрист.
Як це працює: ШІ для юристів.
Питання й відповіді
Яка позовна давність для стягнення пені?
Один рік: позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Чи застосовує суд позовну давність сам?
Ні. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).
Чи зупинена позовна давність під час воєнного стану?
З 04.09.2025 загальної норми про це немає: Закон № 4434-IX від 14.05.2025 виключив п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який з 30.01.2024 зупиняв перебіг позовної давності на строк дії воєнного стану. Діють загальні підстави зупинення з ч. 1 ст. 263 ЦК України, а для кредитів і фінансового лізингу, за якими застосовано мораторій, перебіг зупиняється на період мораторію (пункти 27, 34 того самого розділу).
Чи можна домовитися про інший строк позовної давності?
Збільшити можна письмовим договором, а скоротити встановлену законом позовну давність домовленістю не можна (ст. 259 ЦК України).
Що перериває перебіг позовної давності?
Дія особи, що свідчить про визнання нею боргу чи іншого обов’язку, і пред’явлення позову до одного з кількох боржників або позову про частину вимоги. Після переривання перебіг починається заново (ст. 264 ЦК України). Чи є визнанням боргу конкретний платіж, лист чи акт звірки, суд оцінює за обставинами справи.
Джерела
Посилання на закони й кодекси ведуть на їх тексти на офіційному вебпорталі Верховної Ради України. Редакції статей звірено станом на 13.10.2026. Посібник пояснює загальні правила й не є правовою допомогою у конкретній справі.
- Цивільний кодекс України (відкриється в новій вкладці): статті 256–268; пункти 12, 19 (виключено з 04.09.2025), 26, 27, 33, 34 розділу «Прикінцеві та перехідні положення».
- Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (відкриється в новій вкладці): п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК у редакції з 17.03.2022.
- Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (відкриється в новій вкладці): п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК у редакції з 30.01.2024.
- Закон України «Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» (відкриється в новій вкладці): виключено п. 19, з 04.09.2025.